ПІСОК, ЯК МАТЕРІАЛ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ

«Сипке диво» - так говорять про пісок. Чому? В чому його сила? Ігри з піском дають дитині змогу відчути себе впевненою і вмілою: вона створює нове, не боїться ламати старе і щось змінювати. Пісок і вода найбільш часто використовуються дитиною в якості не структурованого середовища для гри. Однак, їх не часто можна знайти в інтер’єрі ігрової кімнати. Пісок та вода не мають структури і можуть перетворитися за бажанням дитини в будь-яку річ: поверхню луни, сипучі піски, пляж, засіб для чистоти. Їх можливості без кордонів. Пісок - дуже податливий інструмент творчості, творіння з нього можна без особливого жалю змінювати у будь-який момент. Пісок - демократичний матеріал, адже дозволяє працювати з собою кожному і навіть тому, хто не володіє особливим художнім даром, а тому боїться оцінки і відмовляється малювати.

Які асоціації зазвичай викликає слово “пісок”? Золотий пляж, тепле море, легкий бриз…

Ви наступаєте на м’яке пісочне покривало, із задоволенням занурюєте руки в прохолодне і пухнасте тіло берега, водите долонькою по піску, розгладжуючи забавні барханчики, ліпите з мокрих піщаних грудочок хитромудрі замки - і відчуваєте неймовірне блаженство, тому що в ці самі хвилини кудись випаровуються проблеми, лопаються мильними міхурами найобтяжливіші думки. Дивно - але факт!

Виявляється, піщана стихія навіть в межах найменшої “географії” - в крихітній пісочниці - здатна творити дива! Особливо, якщо навчитися використовувати всі таланти пісочного феномена.

Творчо “працюючи” з мільйонами піщинок, майбутня матуся проводить своєрідну “самотерапію” - починає виразно розуміти приховані від своєї свідомості конфлікти і навіть знаходити раціональні шляхи до їх рішення. А це допомагає підготувати себе і сімейство до швидкої появи нового чоловічка в теплій атмосфері любові і ніжності. Перший досвід використання піскової терапії стосувався саме дітей із мовленнєвими, інтелектуальними, афективними та поведінковими порушеннями, як невербальний вид терапії, з метою дати відчуття безпеки знаходження у середовищі. Зараз цей метод використовується без будь-яких обмежень для усіх: і дорослих і дітей (від 3 років).

У ході творчої гри з піском активізуються самозцілюючі резерви дитячої психіки, які виявляються за певних умов (Е. Вейнріб) у процесі терапії. Пісок поглинає негативну психічну енергію людини, стабілізує її емоційний стан і гармонізує психоемоційне самопочуття дитини. Таким чином ігри у пісочниці допомагають:

• формуванню цілісного, сильного і здорового «Я» дитини;
• забезпеченню рівноваги між внутрішнім світом переживань і внутрішніх потреб і зовнішнім соціальним світом;позбутися психологічних травм;
• забезпечує безпосередню гру, де немає правильного і не правильного шляху;
• дозволяє зняти контроль з боку свідомості;
• не має обмежень для використання з дітьми різних культур, рас, віку та інтелектуального статусу;
• дає дитині можливість перейти від ролі «жертви» до ролі «творця».

Пісочниця є контейнером, який покликаний вміщувати і витримувати усі негативні і позитивні переживання дитини. Пісок і вода, виступаючи важливими носіями сенсорних вражень, відчуттів й емоційно-позитивних переживань, здійснюють заспокійливий вплив, дають емоційну розрядку та й одночасно допомагають стимулювати поведінкову активність, спонукають дитину до гри.

Через програвання своїх фантазій, страхів, бажань у безпечних умовах піскової терапії дитина набуває можливості контролю за своїми внутрішніми переживаннями, гармонізувати загальний психоемоційний стан, знизити тривожність.

Окрім терапевтичних завдань, у пісочниці вирішуються деякі корекційні завдання. Це і удосконалення координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі, стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації, розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини, зокрема тактильно-кінестетичної чутливості. Символічне значення матеріалів у пісочній терапії, описує І. Н. Сакович. Вона відзначає, що:

• вода – символ безсвідомого і емоційного, метафора очищення;
• пісок – символізує землю;
• люди – часто символізують реальних індивідуумів, що присутні в житті дитини, вони мають символічне значення авторитетних особистостей, що мають вплив на дитину. Фігурки людей також символізують аспекти індивідуальності клієнта;
• тварини – можуть символізувати інтуїтивну і інстинктивну сторону життя клієнта, а також відображають різні аспекти характеру дитини. Наприклад, лев може відображати сильну і агресивну сторону, а ягня – вразливу рису особистості. Однак важливо пам’ятати, що діти різних культурних традицій можуть відчувати різні почуття пов’язані з тваринами;
• рослини – для багатьох людей символізують цикл життя, сили життя, смерть та відродження. Сезони (пори року) нагадують нам о мінливих якостях фізичного світу;
• корисні копалини – метали та дорогоцінні камені можуть символізувати стабільність, постійність, ґрунтовність і захист. Для дітей це символізує душу;
• будівлі – для дитини часто вони мають дуже велике значення. Наприклад, дім може символізувати схованку, захист, або усамітнення. У розширеному масштабі дім може бути символом «Самості»;
• транспорт – може бути метафорою психофізіологічного стану дитини. Транспортний засіб може бути символом руху і змін. Також він може означати контроль (самокерування), свободу. Пісок не має структури і можуть перетворитися за бажанням дитини в будь-яку річ: поверхню луни, зибучі піски, пляж, засіб для чистоти і т. п. Його можливості без кордонів.